Текст песни Друге Життя - XX століття

Всі ми з туманно-сивої далини;
Ми із загублених в часі племен.
Я майже впевнений - знали Вони,
Що відцураємось власних імен!

Візьмем собі натомість чужі -
Перемішаємо світ зі світами.
Будем поотай точити ножі,
В страху, щоб не прийшли за нами!

Щоб завітавши не запитали:
А звідки ви сюди з'явили?
Чому на нові п'єдестали
Не стало сили?

Ті, що медалями завішані
Напевно знають: все мине!
Ретельно крупи перемішані,
Та кимось зсипані в одне.

Тримайте вище голови свої,
Предивного спектаклю свідки.
Нам би в минулі вернутись краї,
Та тільки б пригадати, звідки?

Всі ми з туманно-сивої далини;
Ми із загублених в часі племен.
І я упевнений - знали Вони,
Ми відцураємось власних імен…