Історія України — одна зі складових історичної науки, що досліджує генезис і закономірності становлення та розвитку українського народу, його боротьбу за національно-державну незалежність та пов'язані з нею подвиги, тріумфи, драми, трагедії.
Предметом вивчення вузівського курсу історії України є складний процес формування та розвитку багатомільйонного українського народу, його діяльності в соціально-економічній, духовній, політичній і державній сферах з давніх-давен до сьогодення. Разом з тим історія України має розглядатися в тісному взаємозв'язку з глобальними історичними процесами, з історією її найближчих сусідів, з якими у різні часи українці перебували у складі різних держав.
Вивчення історії сприяє формуванню історичної свідомості народу, в якій органічно поєднуються знання, погляди, уявлення про суспільний розвиток. Закріплена в традиціях, обрядах, художніх образах та теоріях, історична свідомість дає змогу людству узагальнити історичний досвід.
За допомогою історії вчені й державні діячі пояснюють джерела багатьох етнонаціональних конфліктів. Знання історії розвитку культури певного народу дає змогу прогнозувати перспективи нововведень, економічних та соціально-політичних реформ, організувати ефективну систему керування соціальними процесами, налагодити виховання нового покоління відповідно до традицій цього етносу.
Методи вивчення історії України - правдиве пізнання минулого можливе лише зі справді наукових методологічних позицій.
Історична наука спирається на такі основні методологічні принципи:
1. Принцип об'єктивності. Він виходить передусім з цивілізаційного погляду на історію як об'єктивний процес. Зобов'язує історика і кожного, хто вивчає історію, знаходити історичну закономірність суспільного розвитку, його зумовленість насамперед матеріальними й духовними чинниками. Водночас цей принцип вимагає спиратися на факти у їхньому правдивому вигляді, без перекручувань, підгонок під наперед задані схеми.
2. Принцип історизму. Він передбачає, по-перше, розгляд кожного явища з точки зору того, як воно виникло, які основні етапи пройшло в своєму розвитку. По-друге, вимагає, щоб кожне явище розглядалося у зв'язку з іншими, визначалось його місце в системі суспільних відносин, щоб чітко простежувались взаємовплив, взаємозумовленість історичних явищ. По-третє, він передбачає розгляд кожного явища крізь призму конкретного досвіду історії за умови збереження причинних зв'язків між різними явищами і подіями. Історизм дає можливість увійти в історію, зрозуміти її, оцінити мотиви вчинків і самі вчинки історичних діячів, з'ясувати їхнє значення
Історичні джерела : літописи,археологічні пам’ятки,мемуарна література,преса.
Також є умовні джерела : Велесова книга та літопис Аскольда.
Штольцер та Шраєр –німці,які досліджували перші літописи. Шахматов та Погодін-рос. Дослідники.
History of Ukraine - one of the components of history, exploring the genesis and laws of formation and development of the Ukrainian people, its struggle for national independence and state related exploits, triumphs, drama, tragedy.
Subject studying high school history course Ukraine is a complex process of formation and development of multimillion Ukrainian nation, its activities in the socio-economic, spiritual, political and public areas since ancient times to the present. However, the history of Ukraine should be seen in close relationship with the global historical processes and the history of its nearest neighbors, which at various times were Ukrainian in the various states.
The study of history facilitates historical consciousness of the people, which seamlessly combines the knowledge, attitudes, perceptions of social development. Fixed in the traditions, rituals, artistic images and theories, historical consciousness enables mankind to summarize historical experience.
Through history, scientists and government officials to explain the source of many ethnic conflicts. Knowledge of the history of culture allows certain people to predict the prospects for innovation, economic, social and political reforms, to organize an effective system of management of social processes, develop a new generation of education according to the traditions of this nation.
Methods of studying the history of Ukraine - a true knowledge of the past is only possible with a truly scientific methodological positions.
Historical science is based on the following key methodological principles:
1. The principle of objectivity. It comes primarily from the civilized view of history as an objective process. Historian and obliges anyone who studies history, find the historical pattern of social development, especially its conditionality material and spiritual factors. However, this principle requires rely on facts in their true form, without distortion pidhonok under predetermined scheme.
2. The principle of historicism. It involves, first, the consideration of every phenomenon in terms of how it arose, which passed the main stages in its development. Secondly, it requires that every phenomenon seen in connection with other, determined its place in the social relations to clearly traced interference, interdependence of historical phenomena. Thirdly, it involves consideration of every phenomenon in the light of specific experience history while maintaining the causal relationships between phenomena and events. Historicism gives the chance to make history, to understand her motives assess behavior and actions of historical figures themselves, find their meaning
Historical sources: chronicles, archaeological sites, memoir literature, press.
There is also a contingent source: Veles book and chronicle Askold.
Shtoltser and Shrayer -nimtsi who studied the first record. Chess and Pogodin-n. Researchers. | |
