Жовтим листям вкривається місто,
Блакитний поїзд зменшує відстань,
Над нами осінь зависла,
І ми знайдемо у ній свої місця,
Під промінням холодним
Блідого сонця тепла буде досить
Бо нас зігріє казка,
Яку з тобою у грудях ми носим
Серед бетонних конструкцій,
Серед залізних ілюзій,
Ми знайдемо життя, що застигло,
Від страху у мертвій напрузі
Поза законами світу,
Проти всіх правил будем летіти,
Бо ми з тобою - дорослі діти,
В одному напрямку дує наш вітер.
Ти намалюй наш дивний світ,
Де разом,
Я напишу про нас історію,
Піснями.
Ти намалюй наш дивний світ,
Бо я люблю твої фарби,
І розчинятися в них назавжди
Я напишу про нас історію,
В якій ми холод прогнали,
Де затягнулсь всі наші шрами
Дитина осені, багряних кольорів,
Вплітала листя у волосся, образ твій зберіг,
Запам'ятав, щоб потім повертатись знов,
Долати відстань і радіти, що тебе знайшов.
Тепер знай, що двері для тебе відкриті,
Бо ти - мій дім, лікуєш мої крила підбиті,
Ковток солодкої реальності замість диму,
В яку я не вагаючись дуже стрімко поринув,
На циферблаті стрілка біжить,
А разом з нею короткі дні,
І я тримаю у своїй руці,
Руку твою, а значить живі Zhovto leaves ukrivaєtsya Misto,
Blakytny poїzd zmenshuє vіdstan,
Above us hung osіn,
The I of znaydemo have nіy svoї mіstsya,
Pid promіnnyam cold
Blіdogo Sontsya heat Buda dosit
Bo we zіgrіє kazka,
Yaku with You at the breast of wear
Sered concrete konstruktsіy,
Sered zalіznih іlyuzіy,
Mi znaydemo Zhittya scho overtaken,
Od fear in mertvіy napruzі
Pose svitu laws,
Proti vsіh rules will letіti,
Bo mi s you - doroslі dіti,
In one napryamku duє our vіter.
Tee namalyuy Our wonderful Svit,
De time,
I will write about us іstorіyu,
Pіsnyami.
Tee namalyuy Our wonderful Svit,
I love Bo tvoї Farben,
The I rozchinyatisya them nazavzhdi
I will write about us іstorіyu,
In yakіy of cold drove,
De zatyagnuls OAO All nashі Scars
Dytyna osenі Scarlet kolorіv,
Vplіtala leaves in hair image tvіy zberіg,
Zapam'yatav, dwellers potіm povertatis znov,
Dolata vіdstan i radіti scho you znayshov.
Teper know scho dverі vіdkritі for you,
Bo ti - miy Dim, lіkuєsh moї pіdbitі Creel,
Kovtok solodkoї realnostі zamіst Dima,
The yak I vagayuchis duzhe strіmko porinuv,
On tsiferblatі strіlka bіzhit,
And once her korotkі s dnі,
I have the I Trimai svoїy rutsі,
Thy hand, and therefore zhivі Смотрите также: | |
