сл. Дмитра Лазуткіна
ось і все – осінньо і безбожно
бити дзеркала – моя стихія…
падає на воду пил дорожній
холод пробігається по шиї
сонце десь у ранку на порозі
з ароматом свіжої отрути…
я зустріти янгола невзмозі
надто не стикуються маршрути
але біль наскрізний і судомний
але шал – тваринний і гарячий
я залишу кілька повідомлень…
оленятко, я також незрячий
б’юся головою головою
ти мене не чуєш бо…не чуєш
майбуття росте в мені травою
я кохаєш я телефонуєш
будь в мені назавжди будь як-небудь
як твій кіт що ластиться зміїно…
всі шляхи впинаються у небо
й рвуть мене на рівні половини
seq. Dmytro Lazutkіna
axis of all i - i shamelessly osіnno
Biti Dzerkaļi - my stihіya ...
padaє drinking water dorozhnіy
cold probіgaєtsya on shiї
sontse ere at the wound on porozі
s fragrance svіzhoї otruti ...
I zustrіti Yangola nevzmozі
Nadto not stikuyutsya routes
Ale bіl naskrіzny i sudomny
Ale EAS - tvarinny i garjachego
I zalishu kіlka povіdomlen ...
olenyatko I takozh blind
b'yusya head head
ti mene not chuєsh bo ... not chuєsh
maybuttya growth of grass in Meni
I kohaєsh I telefonuєsh
Be Meni nazavzhdi whether yak nebudu
Yak tvіy kіt fawn zmіїno scho ...
OAO All Roads Ahead vpinayutsya from the sky
First tear Me to rіvnі half
