Текст песни Театр пісні Джерела - Крізь сторічча

Крізь сторіччя лине доля, мов остання пісня.
мов останній подих літа та життя прохання.
Та мелодія цій пісні серце розриває.
«Чи останнє в мене літо…» я спитаю… та вона не знає.

Україно моя! Щира, сонячна земля…
Я приймаю твій наказ…
Обіймаю я тебе в останній раз.

Та сторіччя це так мало, мені треба більше.
Я погоджуюсь на сяйво зорянеє, вічне…
Ну а поки наді мною «Градом» небо дише.
Ну а поки мій товариш плаче, листа до дому пише.

Україно, в цю годину ти приймаєш сина!
Ти єдина і для тебе я завжди дитина.
Ну а поки крізь сторіччя тебе обіймаю.
обіймаю я тебе в останнє і в небо відлітаю…

Слова та музика Андрія Попруги