Текст песни Татьяна Яровая - Не утримуй журавля

1.На толоці журавель журно в”є
Із соломи перевеслечко.
Запряжуся у гніздо, у своє
Та й полину вслід за веснами.
Здожену, не здожену, джигуну,
Все одно сидіть не хочеться
Птаство тиче у його сивину, сивину
І хіхіка і регочеться.
Приспів:
Доля в кожного своя,
Не утримуй на землі журавля.

2.Жовтороті горобці-стрибунці,
Надулися-набундючились.
Цвіль-цвірінь, хіба не вистачить стріх,
Це для чого так осмучитись.
Утопили перевесло в лиман,
Мов воно тому причиною.
Журавель лише сміється, дарма, все дарма
Все одно кудись полинемо.
Приспів:

3.На толоці журавель вже не в”є
Із соломи перевеслечко.
Полишив гніздо порожнє та ши не своє,
Та й помчав услід за веснами,
Та й помчав услід за веснами.
Та й помчав услід за веснами.