У всякого своє лихо,
І в мене не тихо,
Хоч не своє, позичене,
А все-таки лихо.
Нащо б, бачся, те згадувать,
Що давно минуло,
Будить бознає колишнє —
Добре, що заснуло.
Хоч і Яр той, вже до його
І стежки малої
Не осталось; і здається,
Що ніхто й ногою
Не ступив там, а згадаєш,
То була й дорога
З манастиря Мотриного
До Яру страшного.
В Яру колись гайдамаки
Табором стояли,
Лагодили самопали,
Ратища стругали.
У Яр тойді сходилися,
Мов із хреста зняті,
Батько з сином і брат з братом
Одностайне стати
На ворога лукавого,
На лютого ляха.
Де ж ти дівся, в Яр глибокий
Протоптаний шляху?
Чи сам заріс темним лісом,
Чи то засадили
Нові кати? Щоб до тебе
Люди не ходили
На пораду, що їм діять
З добрими панами,
Людоїдами лихими,
З новими ляхами?
Не сховаєте! над Яром
Залізняк витає
І на Умань позирає,
Гонту виглядає.
Не ховайте, не топчіте
Святого закона,
Не зовіте преподобним
Лютого Нерона.
Не славтеся царевою
Святою войною.
Бо ви й самі не знаєте,
Що царики коять.
А кричите, що несете
І душу і шкуру
За отечество!.. Єй-богу,
Овеча натура;
Дурний шию підставляє
І не знає за що!
Та ще й Гонту зневажає,
Ледаче ледащо!
«Гайдамаки не воины —
Розбойники, воры.
Пятно в наший истории...»
Брешеш, людоморе!
За святую правду-волю
Розбойник не стане,
Не розкує закований
У ваші кайдани
Народ темний, не заріже
Лукавого сина,
Не розіб’є живе серце
За свою країну.
Ви — розбойники неситі,
Голодні ворони.
По якому правдивому,
Святому закону
І землею, всім даною,
І сердешним людом
Торгуєте? Стережіться ж,
Бо лихо вам буде,
Тяжке лихо!.. Дуріть Дітей
І брата сліпого,
Дуріть себе, чужих людей,
Та не дуріть Бога.
Бо в день радості над вами
Розпадеться кара.
І повіє огонь новий
З Холодного Яру. In all their affliction,
And I do not quiet,
Though not his own, borrowed,
But still disaster.
Why would bachsya, then remembered,
As long gone,
Wake boznaye former -
Well, that fell asleep.
Yar Though he has his
And small trails
Not ostalos; and it seems
What nobody foot
Do not set foot there, but remember,
It was also expensive
From Monastery Motrynoho
By Yar terrible.
In Yar once haidamaks
Camp stood
Samopaly repaired,
Planing shield.
In Yar toydi converged,
Like a cross removed,
Father with his son and brother from brother
The unanimous become
On the evil enemy,
In February Lyakhov.
Where do you Moses disappear in deep Yar
Trodden path?
Whether he was covered with dark forest,
Whether planted
New executioners? To thee
People do not go
On the advice they act
With good masters,
Evil cannibals,
With new lyahamy?
Do not hide! of Yar
Zaliznyak soars
And beholding Uman,
Gonta looks.
Do not hide, do not Topchiy
Holy law,
Not zovite Rev.
February Nero.
Not slavtesya king
Holy War.
For you yourselves know,
What Tsaryk koyat.
A scream that you are
And soul and skin
For the homeland! Yey .. Honestly,
Sheep nature;
Silly neck substitutes
I do not know what!
And even Gonta despise,
Lazy lazy!
"Gaydamak not warriors -
Rozboynyky, vorы.
Mark in our history ... "
Lying, lyudomore!
For the holy truth-will
Rozboynyk would not,
Not rozkuye zakovanyy
In your bands
Dark people, not kill
Evil son
Not living heart break
For his country.
You - rozboynyky devil,
Hungry crows.
For what is true,
Holy law
And the earth all this,
And the unfortunate believers
Trade? But beware,
For evil to you,
Serious trouble! .. Fooling around Children
And the blind brother,
Fooling around themselves, strangers,
And do not fool around God.
For a day of joy over you
Disintegrate penalty.
And new blow fire
With Cold Yar. Смотрите также: | |
