Мені однаково, чи буду
Я жить в Україні, чи ні.
Чи хто згадає, чи забуде
Мене в снігу на чужині -
Однаковісінько мені.
В неволі виріс між чужими
І, неоплаканий своїми,
В неволі, плачучи, умру.
І все з собою заберу,
Малого сліду не покину
На нашій славній Україні,
На нашій – не своїй землі.
І не пом’яне батько з сином,
Не скаже синові: – Молись,
Молися, сину, за Вкраїну
Його замучили колись. –
Мені однаково, чи буде
Той син молитися, чи ні…
Та неоднаково мені,
Як Україну злії люде
Присплять, лукаві, і в огні
Її, окраденую, збудять…
Ох, не однаково мені. Meni odnakovo, chi will
I live in Ukraїnі, chi ni.
Hto zgadaє Chi, Chi Forget
Mene in snіgu on chuzhinі -
Odnakovіsіnko Meni.
In nevolі virіs mіzh strangers
I, neoplakany svoїmi,
In nevolі, plachuchi, I die.
All s the I'll take him,
Small slіdu not leave
On nashіy slavnіy Ukraїnі,
On nashіy - not svoїy zemlі.
The I do not pom'yane dad s Sin,
Do not tell sinovі: - Pray
Molisya, Sin, for Vkraїnu
Yogo kolis tortured. -
Meni odnakovo, chi bude
That begs the blues, ni chi ...
That neodnakovo Meni,
Yak up Ukraine zlії Luda
Prisplyat, lukavі, i in ognі
Її, okradenuyu, zbudyat ...
Oh, do not odnakovo Meni. Смотрите также: | |
