Хай буде це все твоїм, але не залишай його.
Напризволяще не кидай посеред дороги.
Кому потрібні слова,
Отримав порожній аркуш паперу з листа.
На добраніч великі тревоги.
Зачекай, як біль зірвався, мов терпець.
Непомітно залишає вже кінець.
Час лишившись на обличчі сивий сніг.
Бо вже не тане, мов та фарба і тільки сміх.
Спалах мрій не гризе дірки у дусі - стоп,
Що таке? У чому справи? Тільки майже от!
Зазвичай , розквітнувши бурхливий шик!
БІЛЬ ЗАЛИШАЄ МЕНЕ НА ТВОЇХ ОЧАХ - ВІДПУСКАЄ!
П'ятизіркові нори для щурів, як сир
Сказилися ворони вийшли вже в ефір.
Забальзамовані тіла стоять у черзі в рай
Сльозами радощів помита крига в жилах хай.
Не здивує те що фарби, змиті клопіт мрій.
Це так буває, коли не існує більше слів,
Ліквідуючи пустотний смрад полиць.
Весняна радість немовби -
БІЛЬ ЗАЛИШАЄ МЕНЕ НА ТВОЇХ ОЧАХ - ВІДПУСКАЄ!
Карикатурні, гумові обличчя всміхаються,
Чи добре тобі коли стьоб починається.
Всі на морозі в сер'йозі вони.
Кращі з великих істот на землі!
БІЛЬ ЗАЛИШАЄ МЕНЕ НА ТВОЇХ ОЧАХ - ВІДПУСКАЄ!
