Ввечером сяду, й запишу слова:
Про те, як болить і як гірко він плаче.
За що ці муки, та болить голова.
Про те, що забулось, та й неабутнє наче.
Він сидить... у руках у нього LM.
Через дим він не бачить веселих прохожих.
Так й минає його сумний день за днем,
Хоче знайти щось в очах тих ворожих.
Не цікавлять його ні слова, ні думки,
І не хоче позбутися болю страшного.
Давно він читає все поміж рядки,
Бо хоче надію, а має - нічого....
У вічному хаосі між пилу машин
Закритий навіки, ніхто не бачить його
І чути лиш голос "Я один, я один"
Бо Він - це є сміх, а Сміх - вже нічого...
Світ дурний, тупий і завжди(ти) не знаєш куди заведе.
Але поки віра не згасне (час) хто зна куди час іде
Якщо сили в дорогу лишились (йди) наперекір власним думкам
І нехай весь світ зачекає ти - плин життя, за тебе все віддам
Світ дурний, тупий і завжди(ти) не знаєш куди заведе.
Але поки віра не згасне (час) хто зна куди час іде
Якщо сили в дорогу лишились (йди) наперекір власним думкам
І нехай весь світ зачекає ти - плин життя, за тебе все віддам
