Між деревами сирий туман,
Кості і коріння у землі
Вічний спокій відшукали там
мертві жебраки і королі
Де закінчуються всі шляхи,
Вічна тиша, вічна пустота,
Залишаються свічки вогні
І холодна кам'яна плита
Під холодним каменем пітьма,
Де навіки зупинився час
Плаче осінь, заколисує зима
Тих, кого нема вже серед нас
Під холодним каменем віки
Пролітають як єдина мить,
А на камені вже не вінки,
Тиха папороть там шелестить
Під холодним каменем земля
Рідна мати мертвих і живих
Поховає і схоронить нас
Від людей жорстоких і сліпих
Під холодним каменем той світ
Де поховані забуті сни,
Впаде з плеч тягар десятків літ
І спочинеш після довгої війни
Під холодним каменем лежать,
Хто зорею засвітився і погас
Тільки камінь пам'ятає імена,
Тих, кого нема вже серед нас.
