Текст песни Дмитро Дорогий - До мами

Я йду знайомими стежками,
Що в серці залишилися повік.
Спішу, лечу, іду до мами.
Як вірний син, як справжній чоловік.
До неї низько я вклонюся
І поцілую зморшки молоді.
За тебе мамо я молюся,
Ціную роки твої золоті.
Спинюся я перед порогом,
Згадаю юності роки.
Втомився, мамо, я з дороги.
Літа даються у знаки...
Чому, матусю, помарніла?
Чому у твоїх косах сивина?
Чому душею постаріла?
У чім скажи моя вина?
Пробач, що часом я блукаю,
А ти чекаєш в самоті.
Матусю, я не забуваю,
Роки дитячі ті святі...
Прошу, ріднесенька, не згасни!
Світи, мов сонце навесні.
Літа твої такі прекрасні,
Ти полюби свої осінні дні.