А знаєш як часто, в людини вмирають клітини
А знаєш як часто, хочеться спалити світ
Ти ж знаєш бо часто у тебе бувають рутини 
Ти ж знаєш бо часто, у тебе і падіння і зліт
Приспів
Дивлюсь на сонце а в душі дрімає холод
Стою під дахом але мокрий від дощу
І без зупинки під душею щось так коле
Одна ворсина, а я светр розпущу
Не вір але часто, де темно втрачають стежину
Не вір, але часто сонця промені за нас 
Ти ж знаєш, бо часто в дорозі ламають машини
Ти ж знаєш, бо відстань, впливає на вичерпний час
Приспів
Брідж
А після дощу буде небо синє, синє 
Я все відпущу і відправлю до скрині
І зайде тепло у мою темну душу 
І я розцвіту, я повинен, я мушу