Мріяти є чого, чекає вона
Бажати кращого, коли вже зима
Спалити все що є і знову цей дим,
Вона так хоче, хоче бути із ним.
Кава без цукру і все мовчить телефон,
Пальцем на вікнах, давно вже вкритих снігом,
Малює слова, що залишила собі
Все те, що так важко було сказати тобі.
Вона малює телефонні розмови,
Твої останні кольорові вимови.
Вона як полум'я палає до тебе
і так, так небагато треба.
Він вважає, що складно казати прості слова,
Що розкажуть усе, чого в серці давно вже нема.
Він бажає купити багато червоних троянд
Та в адресу вписати її не забуде ім'я.
Він малює телефонні розмови,
Твої останні кольорові вимови.
Він як полум'я палає до тебе
і так, так небагато треба.
Вони малють разом, разом кохають
І кожен день вони все більше палають.
Не так багато їм на справді і треба,
щоб доторкнутись, доторкнутись до неба.
