пам’ятаєш як в перший день
ми посміхались?
щоб здаватись відвертими
в голос сміялись…
пам’ятаєш як в другий день
фліртом змагались,
і з легкою розпустою
красою пишались.
пам’ятаєш, як в третій день
все помінялось
у взаємній тендітності
тілами змішались.
а на ранок в четвер
наші очі сховались
зберегти один одного
якось не склалось...
мабудь був час, щоб все поміняти
перестати брехати і почати брехати
що я майже весели, а ти майже щаслива
та вже нема того діла, в словах вітер та злива.
як тіні минулого
були колись білі
пам’ятаєш той день,
коли вони потемніли?
як потрошку зникали
споріднені цілі
і я відчув чужий дотик
на твоєму тілі.
мабудь був час, щоб все поміняти
перестати брехати і почати брехати
що я майже весели, а ти майже щаслива
та вже нема того діла, в словах вітер та злива.
мабудь був час, щоб все поміняти
перестати брехати і почати брехати
що я майже весели, а ти майже щаслива
та вже нема того діла, в словах вітер та злива.
