– Стій, не спіши, не лізь в колію,
Її протоптали віками гріхами...
То людське, не Боже.– Добре, стою,
Хоча всі картають дідами-батьками...
– Стандарти, канони, кліше, ритуали
Віру живу низвели в забобони,
Ділери Бога від нас заховали,
Із благодаті нашили законів.
– Те, що для всіх – по чайній ложці на свято
("Хто їв десь там, – тут щоб не їли!").
У нас, у людей такого багато,
Нам волю дай, – ми небо розділим,
Кожен шматочок собою підпишем:
"Тут – зліва направо, тут – справа наліво"...
Добре, що Божа воля сильніша,
Ніж амбіції наші (не в дзеркалі криво)...
Господь попередив про вовків у шкурах
Овечих та бичих, про лжепророків:
Шепчуть, ворожать, гадають та дурять,
Богом заручаться – крутять на всі боки!
– Де ж правду знайти?! – Є прямі телефони
До Батька, і Сина, і Духа Святого!
Дзвони, подолавши душі перепони, –
До дому небесного знайдеш дорогу!
Приспів:
Вірю я Христу одному, я йду додому.
Не бажаю зла нікому, я йду додому.
Не зважаючи на втому, я йду додому.
Я йду додому...
Всі були сірі, дарма, що червоні.
Зараз – зелені, коричневі, жовті...
Є й голубі, але зверху – всі чорні,
Пусті, невагомі (навіть і товсті).
А ти – не кради, не бреши, не суди,
Не заздри, прощай, – люби, одним словом.
Бог є Суддя, а ти в дім іди
Той, що на небі під Божим покровом.
Приспів
