Десь там шумів очерет по ночі.
Там став хвилями снів
тихо вербі шепоче:
Ти моя, ти моя, ти моя.
Тільки ти, до останнього подиху.
Десь там впала зоря,
Почувши як став той хлюпоче.
Там місяць по небу блукав
І тихо співав своїй ночі:
Ти моя, ти моя, ти моя.
Тільки ти, до останнього подиху.
І лише, і лише, і лише
Квітка в полі та -
Завжди одна, завжди одна,
є в неї тільки зорі.
Квітко моя, відчуй вітру крик...
Квітко моя...
Ти моя, ти моя, ти моя.
Тільки ти, до останнього подиху.
Ere there shumіv Ocheret for nochi .
It became Hvilya snіv
quiet verbі shepoche :
Thi My , my ti , ti mine.
Tіlki minute to ostannogo podihu .
Ere it fell Dawn ,
Pochuvshi yak becoming one hlyupoche .
There mіsyats the sky blukav
The I quietly spіvav svoїy nochi :
Thi My , my ti , ti mine.
Tіlki minute to ostannogo podihu .
The I deprivation , deprivation i , i deprivation
Kvіtka polі in that -
Zavzhdi alone, zavzhdi alone,
Yea in neї tіlki zori .
Kvіtko my vіdchuy vіtru cry ...
Kvіtko my ...
Thi My , my ti , ti mine.
Tіlki minute to ostannogo podihu .
