Плекала, ростила матуся синів
Людям на радість, на втіху собі,
Настала пора у дорогу збиратись
Збирає і просить її памятати.
Керуйтесь любовю, тримайтеся разом
Миру і спокою також вам бажаю
Живіть діти дружно і я буду рада
Бо це важливіше ніж злато і слава
Тримайтеся разом за вас я молюся
Розбрат не винесу, цього боюся
Забули орлята про своє гніздо
Про маму рідненьку і ніби на зло
Гризуться за злато, за владу і славу
Про дружбу забули і про повагу
А їхня матуся все бачить й мовчить
Тому що не може уже говорить
Лиш стогін здалека почули сини
Згадали про матір, що не берегли
І ось тобі розбрат, не в тім лиш - печаль
А ще й в тім що бачить мама на жаль
Серце щемить і навпіл голова
Забули про мудрі важливі слова
Серце щемить і навпіл голова
Забули про мудрі важливі слова
Тримайтеся разом за вас я молюся
Розбрат не винесу, цього боюся
Розбрат не винесу, цього боюся
Тримайтеся разом за вас я молюся
Пробачте нам мамо шепочуть - сини
Тільки з роками мудрішаєм ми
Шануй свою неньку, бо рідна вона
А то чужа стане і ти сирота
