Я вже не хочу більше себе,
Мені потрібно більше НАС -
Мені вузьке то простирадло,
Що криє все моє від тебе…
Пробач…
мені потрібно більше НАС.
Мені потрібні твої очі,
Щоб бачити лихе в собі,
Щоб бачити і все важливе
Для нас щомиті у житті.
Мені потрібні твої руки,
Щоб доторкнувшись їх одраз
Ми знали, що давати, й брати
Єдиний рух крізь спільних НАС.
Я вже не хочу більше себе,
Бо ми почалися із НАС.
Одному серця свого мало,
Бо знає такт і розмір неба
Пробач, воно..
так тихо-тихо просить НАС.
Щоб ми в думках і в кожнім слові
Тримались кріпко, як одне,
І може так і може тόді
На Землю Бог усміхнений зійде.
Мені не треба більш для себе,
Мені потрібно більш для НАС -
Тоді і часу й простору навколо
Не буде вже, а буде в нас.
Пробач…
Мені не треба більш для себе,
Мені потрібно більш для НАС -
Мені вузьке то простирадло,
Що криє все своє від тебе…
Пробач…
Нам так потрібно більше НАС.
