1 КУПЛЕТ
Що дня одне і теж від цього я убитий
Вже так дістали будні ці і настрій перебитий
Мене просто міняло ламало било вбивало
Забував про біль та забивало і забувало
Коли чекали мене часу було мало
Та схаменувся пізно і знову як не бувало
Та біль моя завжди пролітала з часом
Бувало поверталася і ніби сльозогінним газом
Хотіла добивати бити ламати
Та зціпеніло забивав починав міняти
Своє життя свої почуття
Щоб здобувати нові відчуття
Нові ідеї нові почуття
Злети і нові падіння
Щоб знову бачити яке життя
І зрозуміти що знову схибив я
ПРИСПІВ
Якщо ти схибив знову ТАК ТРЕБА
Якщо погано на душі ТАК ТРЕБА
Якщо не бачиш неба ТАК ТРЕБА
Якщо ти знову падаєш ТАК ТРЕБА
2 КУПЛЕТ
Не раз переконався що не лікує час
Він просто накриває собою гори образ
Таке не забувається скажи мені які?
Та все одно лайно вспливає на весні
І все на купу далі і все іде по новому
Горе ти заливаєш стаканами по повному
З багатими ідеями і обличчям тьмяним
Самому противно бачити себе п’яним
Знову зупинка серця забута інформація
Життя це чорно-білі клавіші в думках прострація
Вже не турбує криза і ці перипетії
І знову все як було бачиш себе в дії
Поламаний світогляд і нові надії
Розбиті наші мрії мозок повільно мліє
Ми гнемося підтиском ми напрягаємось
Але ніколи ми не зламаємось
