Та я собі заспіваю сякої такої
Щоби люди не казали що я все єдної
А ми собі поспівайми би нас зрозуміли
Аби люди й не казали що співають діти
Ой у полі на ланові пшеничка зацвіла
Зато мене хлопці люблять що я чорнобрива
Ой у полі на ланові зацвіла пшеничка
За то мене хлопці люблять що я невеличка
Звідти гора звідти друга звідти й не видати
Шкода нашим парубойкам добрий день казати
Ой що ж то за парубочок він ся парубочит
Єдна штанка закочена друга ся волочит
Парубочок як дубочок парубоцька міна
А як возьме дівку в танець дівці по коліна
Ой нездалі парубоньки як одуті міхи
Лише ними доставляти до міста оріхи
Ой не сідай коло мене грубий кацавалку
Бо як сядеш коло мене то поломиш лавку
Ой не сідай коло мен бо лавочку зломиш
Сам личенька не цілуєш другому борониш
Мене мати поробила скупала у вині
Як им тогді заспівала співаю й до нині
Мене мати породила намастила влоєм
Як вийду я на вулицю за мнов хлопці роєм
Ой не буду ой не буду дурного любити
Бо дурного на дорогу треба наводити
Ой кого я полюбила тому я не мила
З кого я ся насміхала тому я ся впала
Ой заграй ми музиченьку заграй ми заграй ми
Ти молода дівчинонько файно заспівай ми
Ти би-м заграв ти би-м заграв я би-м заспівала
Я би-м свому голоскови стояти не дала
Я би з тобов моя мила постояв постояв
Якби зійшов ясен місяць шоби-м ся не бояв
Якби зійшов ясен місяць та й обгородивси
Я би-м з тобов моя мила й не наговоривси
Та ми би си постояли та й наговорили
Якби нам си штири ночки на й одну зложили
Як я собі нагадаю про давні давнини
Як з одної полонини громи би ті вбили
Та й любімси моя мила любімси любімси
На велике закоханя тай не заводімси
Або мене сам полюби або дай другому
Бо я таки не люблена не піду додому
