Пасажирські потяги - це комфорт, горизонтальний квиток і провідник, укомплектований символікою Укрзалізниці. Здебільшого руки він не подає, зате продає чай чи каву, пиво чи коньяк, аби тільки гроші були. У плацкарті ти рідко зустрінеш бабцю , яка їде до Ужгорода продавати варення. Вони, старенькі продавці, обирають дешевший варіант разом з простішою атмосферою. Пасажири зверхні, але не такі як купе чи в СВ, проте люблять нижні полиці. Здебільшого розмовляють російською і не люблять ділитися місцем з випадковими зайцями. А я люблю затишок і бордового кольору сидіння в електричках. Вони зупиняються і у Хусті, і в Королеві, де роми масово продають палене вино чи самогонку, а не тільки на станціях, де виходять туристи. Тішуся з ромів , які співають у вагонах "Смереку" , дякуючи за кожну гривню.
