Ми повертаємось додому,
Ми повертаємось додому,
Де нас завжди стрічала мати
Край воріт,
До болю рідна і знайома,
Старенька груша зніме втому,
Що назбиралася за стільки
Довгих літ...
І ще й не осінь, вже й не літо,
І ще й не осінь, вже й не літо,
В саду вишневім жовтіє перший лист.
І наш вогонь не загасити, |
Співають з нами наші діти, |
І рідна знов радіє, як колись! | (2)
Приспів:
Давай, родино, нашу пісню заспіваєм,
Її куми любили наші і батьки,
Нехай летить, нехай вона лунає
Крізь зорепад, крізь дні минулі і роки!
Покличе знову нас дорога,
Покличе знову нас дорога,
Щоб заблудитись в самоті тривожних днів.
І кожен день я прошу Бога, |
Щоб чорна хмара і тривога |
Минала всіх нас, наших дочок і синів. | (2)
Приспів. (3) Mi povertaєmos Dodoma,
Mi povertaєmos Dodoma,
De we zavzhdi strіchaє mother
Edge vorіt,
Before bolyu Ridna i znayoma,
Old pear znіme misrepresented
Scho nazbiralasya for stіlki
Dovgy lіt ...
First of I shte not osіn, not vzhe th lito,
First of I shte not osіn, not vzhe th lito,
The garden vishnevіm zhovtіє Purshia sheet.
The I do not zagasiti our Vogon, |
Spіvayut s nashі dіti us, |
The I Ridna znov radіє, yak kolis! | (2)
Prispіv:
Come on, Rodin, our pіsnyu zaspіvaєm,
Її Kumi nashі i love papa,
Nekhay letit, let them won lunaє
Krіz Zorepad, krіz dnі minulі i Rocky!
Pokliche znovu our road,
Pokliche znovu our road,
Zabluditis dwellers in samotі trivozhnih dnіv.
Leather of I day I ask God, |
Dwellers chorna Khmara i trivoga |
Mina vsіh us, our dochok i sinіv. | (2)
Prispіv. (3) | |
