В'ється по долині синя, наче небо,
Річка, де кохана воду набирає.
Ой, скажи, кохана, коли поберемось,
Бо моє серденько за тобою крає.
Чуєш, як співає яворова скрипка
Та й до рани мої жалю додає.
Не кажи, кохана, зиму зачекати,
Бо моє серденько не витримає.
Приспів:
По долині річка, |
Як блакитна стрічка, |
Що у далині зникає... |
А кохане серце, |
Як повне відерце, |
Що від самоти зітхає... | (2)
Осідлаю коня, поїду далеко
За високі гори у чужі краї,
Бо шукаю долі, наче той лелека,
На чужому полі, на чужій землі.
Зашуміла в лузі зелена ліщина,
Нахилила віти низько до землі,
Затужила в хаті молода дівчина,
Бо немає того, що кохав її...
Приспів. V'єtsya on dolinі hsin, nache sky
Rіchka de Kohan nabiraє water.
Oh, tell me, Koha, if poberemos,
Bo moє serdenko kraє for thee.
Chuєsh, yak spіvaє Yavorov violin
That the first to Rani moї Jalou dodaє.
Not kazhi, Koha, winter zachekati,
Bo moє serdenko not vitrimaє.
Prispіv:
By dolinі rіchka, |
Yak Blakytny strіchka, |
Scho at dalinі znikaє ... |
A heart with very Cohanim, |
Yak Povny vіdertse, |
Od Samoth zіthaє scho ... | (2)
Osіdlayu horse poїdu far
For visokі burn at the Stranger's kraї,
Bo Suka dolі, nache of the Stork,
On someone else's polі on chuzhіy zemlі.
Zashumіla in luzі greener lіschina,
Nakheel vіti nizko to zemlі,
Zatuzhila in hatі young dіvchina,
Bo Absent of Kochav її scho ...
Prispіv. | |
