Ті журавлі, і їх прощальні сурми…
Тих відлітань сюїта голуба…
Натягне дощ свої осінні струни,
торкне ті струни пальчиком верба.
Марнували літечко, марнували.
А тепер осінні вже карнавали.
Сумна арфістко – рученьки вербові! –
по самі плечі вкутана в туман.
Зіграй мені мелодію любові,
ту, без котрої холодно словам.
Марнували літечко, марнували.
А тепер осінні вже карнавали.
Зіграй мені осінній плач калини.
Зіграй усе, що я тебе прошу.
Я не скрипковий ключ, а журавлиний
тобі над полем в небі напишу.
Марнували літечко, марнували.
А тепер осінні вже карнавали.
Ti zhuravlі, i їh proschalnі Surma ...
Quiet vіdlіtan syuїta Golub ...
Natyagne dosch svoї osіnnі strings,
torkne Ti String finger willow.
Marnuvali lіtechko, marnuvali.
And now osіnnі vzhe Carnival.
PRSPs arfіstko - ruchenki verbovі! -
by samі plechі vkutana mist.
Zіgray Meni melodіyu lyubovі,
that without kotroї cold words.
Marnuvali lіtechko, marnuvali.
And now osіnnі vzhe Carnival.
Zіgray Meni osіnnіy crying Kalina.
Zіgray truncated, scho I'll ask.
I do not skripkovy key and cranes
Tobi on the field in nebі write.
Marnuvali lіtechko, marnuvali.
And now osіnnі vzhe Carnival.
