Все,як дважди два,
Тобі давно вже двадцять два,
І ти бачиш сни дорослі.
Знаєш стовідсотково ти-
Дві паралельних прямі
Не перетинаються.
Прошу,не грай,бо це реально моє життя.
Прошу,не грай,бо це реально мої думки.
Прошу,не грай. Нереально сказати "ні".
Прошу,не грай зі мною.
Прошу,не грай.
Як шість тисяч років тому,
Знову я в тім Едемськом саду,
Але ти,ти наближаєшся.
І знаєш стовідсотково ти-
Торкати ті небезпечні плоди
Не,не дозволяється.
Прошу,не грай,бо це реально моє життя.
Прошу,не грай,бо це реально мої думки.
Прошу,не грай. Нереально сказати "ні".
Прошу,не грай.
Прошу,не грай.
Прошу,не грай,бо це реально моє життя.
Прошу,не грай,бо це реально мої думки.
Прошу,не грай. Нереально сказати "ні".
Прошу,не грай.
Прошу,не грай,бо це реально моє життя.
Прошу,не грай,бо це реально мої думки.
Прошу,не грай. Нереально сказати "ні".
Прошу,не грай зі мною.
Не грай.
