Микола Шевченко
Ці вітрила... (авторська пісня)
...Ці вітрила вже зносились
і поламані всі весла.
І у трюмі по коліна
і вичерпувати нічим...
Хвилі не на жарт збісились
і надія льодом скресла.
Ми ж завзято й без упину
один одного калічим!
І дрейфують наші ночви
поблизу атомоходів.
Може мізки не морочте,
може годі вже пародій!
За відсутності моралі,
справедливості й закону,
щоб не сісти на коралі -
помоліться Посейдону.
Переслухував Андрія:
люди-кораблі - правдиво.
Десь літає наша "Мрія".
Десь бухає наше диво.
Та щурі не рвуть ще кігті -
значить корабель ще плава.
Відшматовують по крихті -
то щуряча гра цікава.
Та не відають хвостаті:
якщо станемо тонути,
буде нікуди тікати -
прийдеться води ковтнути!
Тож виводити на суші
теє кодло треба завжди,
доки в плавання не рушив
корабель твоєї правди.
І дрейфують наші ночви
поблизу атомоходів.
Може мізки не морочте,
може годі вже пародій!
За відсутності моралі,
справедливості й закону,
щоб не сісти на коралі -
помоліться...
23 березня 2016 р
