По селу пройшла уже ряба кобила.
Над селом дивлюся: вже і Сонце сіло...
– Ану йди додому! – мене кличе мати,
– Будемо вечеряти та спати лягати!
А мені не хочеться лягати спати,
Буду свою любую голубку чекати!
Буду в губи-вишеньки її цілувати...
Світи ж Місяченько, молодий та рогатий нам!
Приспів:
Ой-ля-голуба, голубай-ля-голуба, голубай-бай-бай...
Ой-ля-голуба, голубай-ля-голуба, голубай-бай-бай...
Ой-ля-голуба, голубай-ля-голуба, голубай-бай-бай...
Ой-ля-голуба, голубай-ля-голуба, голубай...
Бай-бай...бай-бай...
Над селом вже глупа ніч, шепоче діброва...
Спить на небі біла та велика корова.
Поведу я любую свою на леваду,
На м’якому сіні будем з милою спати.
Вдосвіта розбудять нас півні та зозулі...
Вдосвіта розбудять нас півні та зозулі...
Приспів
Тож по селу пройшла уже ряба кобила.
Над селом дивлюся: вже і Сонце сіло...
– Ану йди додому! – мене кличе мати,
– Будемо вечеряти та спати лягати!
А мені не хочеться лягати спати,
Буду свою любую голубку чекати!
Буду в губи-вишеньки її цілувати...
Світи ж Місяченько, молодий та рогатий нам!
Приспів
