Ми зовсім різні, як дві частини світу,
Ти у полоні власних мрій, а я - вільний, як вітер.
В душі, як діти, хоча і граємось в дорослі ігри.
Для когось легко взяти і забути.
А інколи лиш вистачає голос раз почути,
Я знаю - важко це збагнути.
Тому хто втратив - важко повернути
Ті безсонні ночі, які провела ти сама.
Ти не забула мої слова, що значили багато.
Тепер лишились лиш провалля
Твоїх думок і моїх вчинків.
Я відчуваю далі - ти десь поруч, зовсім близько!
Можливо в серці твій образ глибоко оселився.
Не завжди я казав тобі "кохаю",
проте усе, що пережили разом - пам"ятаю!
Усе, що зруйнувалось -
можливо скласти по частинах,
Усе, що розірвалось -
згадаєм лиш по написаних картинах,
що малювали з наших історій.
І хочеться усе з нуля розпочати,
Згадати, як колись ходили світанок зустрічати.
Згадай усе, що ми наповнювали прозою.
А пам"ятаєш, одного разу Ти прийшла,
і я як дурень стояв з цією розою?
Сама знаєш, що коли ми двоє -
усе руйнуєм під собою.
І я готовий скласти зброю,
тому що більш за все я у житті кохаю
посмішку твою!
---=== {♥♥♥} ===---
День за днем проходить,
час минааєє...
Ми з Тобою, що робити
не знаєм...
Розлука між нами,
але я все ж вірю,
що скажиш ти мені -
Я Тебе Кохаю!
---=== {♥♥♥} ===---
І ось знову я одна на самоті з собою.
Дивлюсь фотографії, на яких щасливі ми з Тобою.
Від цих спогадів розривається серце,
душа моя плаче і хочеться чомусь умерти!
Або забути, не згадати все що було між нами -
це кохання, це почуття, не описати словами.
Як могло так статись, що ми кохались, розійшлись.
Чому не можливо забути, все те, що було колись?
Чому? І чому!? ці слова появляються знову...
Ще досі згадую нашу прощальну гірку розмову!
Хоче все так повернути, але час пройшов..
Ти не згадуєш мене, а мене ще сниться сон
про те, як ми йдем разом і руки зв"язані в полон,
і грає десь близько в темноті саксофон.
Хочу відчути поцілунок, тепло твоїх рук,
але на жаль для слів "кохаю" - це все тільки звук...
---=== {♥♥♥} ===---
День за днем проходить,
час минааєє...
Ми з Тобою, що робити
не знаєм...
Розлука між нами,
але я все ж вірю,
що скажиш ти мені -
Я Тебе Кохаю!
---=== {♥♥♥} ===---
- Мар"яна, ти любиш мене?
- Навіщо Тобі це знати?
- Я хочу все повернути, я не можу без Тебе жити!
- Хм... Ні, Віталік, я Тебе не люблю - Я Тебе Кохаю!
---=== {♥♥♥} ===---
День за днем проходить,
час минааєє...
Ми з Тобою, що робити
не знаєм...
Розлука між нами,
але я все ж вірю,
що скажиш ти мені -
Я Тебе Кохаю! Мы совершенно разные, как две части света,
Ты в плену собственных желаний, а я - свободный, как ветер.
В душе, как дети, хотя и играем во взрослые игры.
Для кого-то легко взять и забыть.
А иногда лишь хватает голос раз услышать,
Я знаю - трудно это понять.
Поэтому кто потерял - трудно вернуть
Те бессонные ночи, проведенные ты сама.
Ты не забыла мои слова, что значили много.
Теперь остались только пропасть
Твоих мыслей и моих поступков.
Я чувствую далее - ты где-то рядом, совсем близко
Возможно в сердце твой образ глубоко поселился.
Не всегда я говорил тебе "люблю",
однако все, что пережили вместе - памяти "Помню!
Все, что разрушилось -
возможно сложить по частям,
Все, что разорвалось -
вспомним лишь по написанных картинах,
что рисовали из наших историй.
И хочется все с нуля начать,
Вспомнить, как когда-то ходили рассвет встречать.
Вспомни все, что мы наполняли прозой.
А памяти "ятаеш, однажды Ты пришла,
и я как дурак стоял с этой розой?
Сама знаешь, что когда мы двое -
все разрушает под собой.
И я готов сложить оружие,
потому что больше всего я в жизни люблю
улыбку твою!
--- === {♥♥♥} === ---
День за днем проходит,
время минааее ...
Мы с тобой, что делать
не знаем ...
Разлука между нами,
но я все же верю,
что скажешь мне -
Я тебя люблю!
--- === {♥♥♥} === ---
И вот снова я одна наедине с собой.
Смотрю фотографии, на которых счастливые мы с тобой.
От этих воспоминаний разрывается сердце,
душа моя плачет и хочется чем умереть!
Или забыть, не вспомнить все что было между нами -
это любовь, это чувство, не описать словами.
Как могло так случиться, что мы любили, разошлись.
Почему нельзя забыть, все то, что было когда-то?
Почему? И почему !? эти слова появляются снова ...
До сих пор вспоминаю нашу прощальную горку разговор!
Хочет все так повернуть, но время прошло ..
Ты не вспоминаешь меня, а меня еще снится сон
о том, как мы идем вместе и руки н "связаны в плен,
и играет где-то примерно в темноте саксофон.
Хочу почувствовать поцелуй, тепло твоих рук,
но к сожалению для слов "люблю" - это все только звук ...
--- === {♥♥♥} === ---
День за днем проходит,
время минааее ...
Мы с тобой, что делать
не знаем ...
Разлука между нами,
но я все же верю,
что скажешь мне -
Я тебя люблю!
--- === {♥♥♥} === ---
- Мар "яна, ты любишь меня?
- Зачем тебе это знать?
- Я хочу все вернуть, я не могу без тебя жить!
- Хм ... Нет, Виталик, я тебя не люблю - Я Тебя Люблю!
--- === {♥♥♥} === ---
День за днем проходит,
время минааее ...
Мы с тобой, что делать
не знаем ...
Разлука между нами,
но я все же верю,
что скажешь мне -
Я тебя люблю! | |
