Андрій:
На дорозі люди сонця чекали,
Чорні гори смутку вони нагадали.
Їх бажання в небі піснею летіло.
Та, на жаль, це сонце для людей згоріло.
Сашко:
Але нове сонце народилося на сході,
Посміхнулось людям, пригорнуло тепло.
І нову надію розбудило у народі
Відживляло знову, що давно затерпло.
Бо брехня і темінь ставлять на коліна
А любов і світло – зрозумілі речі.
І піднімались люди, випрямляли спини,
Розкривали очі, розправляли плечі
Андрій:
І на темній скелі зірки танцювали.
В королівство ночі вовки завітали.
Нагадали люди добре і погане.
Та, на жаль, це сонце для людей не встане
Приспів 1:
Вставай, сонце, вставай, вставай!
Сліпим очі відкривай!
Приспів 2:
Не відкрили очі промені щасливі
Та у хвилях ночі скарб людський згубили.
Народились діти — та світла їм не треба,
Бо на їхні очі насипали пепла.
Сашко:
Та промило сонце очі теплою росою,
Освітило сонце всі шляхи відкриті
Розбудило в людях душу – тіло рве до бою
І цей дух у кожному міцнів щомиті.
А без сонця в небі забагато темних знаків.
А без сонця небо наче чорний дим.
Але сонце завжди веде нас на захід,
Тож ходімо за ним.
Приспів 1 (2 рази)
