Приспів (Туманн):
Я не буду тут на тебе гнати,
я тобі не мама і не тато,
я не буду вчити тебе жити,
просто слухай і роби висновки.
Я не буду тут на тебе гнати,
я тобі не мама і не тато,
я не буду вчити тебе жити,
просто слухай і...
Куплет 1 (Тіко):
Не чекай мене, мамо, хорошого сина.
Повернуся рано, коли всі покинуть.
Як погаснуть зорі і засне гітара,
я прийду додому, по-любому не нездара.
Злочин і кара, червоне і чорне.
Стендаль був правий, але де вона є?
Коли так потрібна, вона зникає.
Зима гуляє, а я десь літаю.
Високо в хмарах, чи десь на нарах,
нюхаю порох, шукаю тару.
Не пара напевно, і знову так темно.
Мінятися мені, здається, даремно.
Результати відомі, але не мені.
Забуті в тіні поразки старі.
Листи без адреси, як у якійсь п'єсі,
серце б'ється, а я на межі.
Куплет 2 (Тукіш):
Круті віражі, повороти долі,
дійшли до межі, поміняли ролі.
Все йде по- колу, як не крути.
Це наше соло, крок до мети.
Здається близько, та насправді так далеко.
На CD диску у твою деку
небезпека у нашому стилі.
На морі штилі - лагідні хвилі.
Невже це сон? Я не хочу прокидатись!
Кричу в унісон, так хочу мати
все те, що я собі задумав
проти течії, шоби не чути шуму
десь там внизу, де я живу
і ще одну... це дежавю.
Приспів.
Куплет 3 (Туманн):
Забери мене голосом на CD-R'ці,
більше нема де зостатись безсмертним.
Бо хто зна де я опинюся завтра.
Так багато місць немає на карті.
Зорі на морі. Напевно всі хворі.
Місяць у повні. Знов у коридорі.
Буде дощ скоро. осінь на дворі
літу дає фору. Згасли світлофори.
Спинитись нарешті чи кульгати далі?
За собою нести непотрібні деталі.
Не зміг стерти пам'ять, не гояться рани.
Хтось далі плаче моїми сльозами.
На жаль чи на щастя, спинитись не вдасться.
Пристрасть не гасне, якщо вона власна.
Минуле там, де й було, його не забули.
Холодом подуло, але ми не відчули...
Приспів.
Роби висновки! Chorus (vaguely):
I will not drive for you,
I do not you mom and dad did not,
I will not teach you to live,
just listen and do conclusions.
I will not drive for you,
I do not you mom and dad did not,
I will not teach you to live,
just listen and ...
Verse 1 (Tiko):
Do not wait for me, Mom, good son.
I'll be back soon when all leave.
As extinguished stars and sleep guitar,
I come home, and not anyone incapable person.
Crime and Punishment, red and black.
Stendhal was right, but where is he?
If so required, it disappears.
Winter walking, and I fly somewhere.
High in the clouds, or somewhere on the benches,
sniff gunpowder, looking container.
Do not pair probably again so dark.
Change me, seems wasted.
The results are known, but not me.
Forgotten in the shade of old lesions.
Letters without addresses, as in some play,
heart beats, and I'm on the verge.
Verse 2 (Tukish):
Steep turns, twists of fate,
reached the limits have changed roles.
Everything goes continue circle, anyway.
It is our solo step to the goal.
It seems close, and exciting so far.
On the CD into your deck
danger in our style.
At sea, calm - gentle waves.
Is this a dream? I do not want to wake up!
Scream in unison, so I want to be
all that which I have purposed
upstream, shoby not hear the noise
somewhere below where I live
and another ... it's deja vu.
Chorus.
Verse 3 (vaguely):
Take my voice on CD-R'tsi,
where there is more good to be left immortal.
For who knows where I'll be tomorrow.
So there are many places on the map.
Dawn at sea. Probably all patients.
Moon in full. Again in the corridor.
It will rain soon. Autumn in the yard
fly gives a head start. Lights extinguished.
Finally resting or limp on?
For a bear unnecessary details.
I could not erase the memory, healing wounds.
Someone then crying my tears.
Unfortunately or fortunately, not be resting.
Passion does not go out unless it its own.
Past there, where he was not forgotten.
Blew cold, but we did not feel ...
Chorus.
Do conclusions! | |
