Моя любове! Я перед тобою.
Бери мене в свої блаженні сни.
Лиш не зроби слухняною рабою,
не ошукай і крил не обітни!
Не допусти, щоб світ зійшовся клином,
і не присни, для чого я живу.
Даруй мені над шляхом тополиним
важкого сонця древню булаву.
Не дай мені заплутатись в дрібницях,
не розміняй на спотички доріг,
бо кості перевернуться в гробницях
гірких і гордих прадідів моїх.
І в них було кохання, як у мене,
і від любові тьмарився їм світ.
І їх жінки хапали за стремена,
та що поробиш,- тільки до воріт.
А там, а там... Жорстокий клекіт бою
і дзвін мечів до третьої весни...
Моя любове! Я перед тобою.
Бери мене в свої блаженні сни.
My love! I am before you.
Take me to your happy dreams.
Surely not make obedient slave,
not oshukay and wings are not corrupt!
Do not let the world converged wedge
prysny and not for what I live.
Give me over by Topoliniy
Heavy sun ancient mace.
Do not let me get lost in the details,
rozminyay spotychky not on roads,
because the bones in tombs perevernutsya
bitter and proud of my ancestors.
And they had a love like mine,
and the love they tmaryvsya world.
And they took the women for stirrups,
and what to do - only to the gate.
And there, and there ... scream brutal battle
and the sound of swords for the third spring ...
My love! I am before you.
Take me to your happy dreams.
