// Сльози Матері //
(світлій пам"яті Антона Ніконенка)
сл. і муз. І. Лузан
І затремтіли руки матері...
як дощ на вікнах.
Затріпотіли дні сльозами -
так повільно...
Опало листя серед літа -
погоріло.
Це материнські сльози
крапали на сина тіло...
Пройдисвіт-протяг порожньо
блукав в кімнаті,
шукав кого б в цих стінах
міцно обняти.
Запахло жовтим воском -
погасла свічка.
Життя стомилось, на чолі
печальна стрічка.
Дзвін, дзвін
У серці б"ється
Дзвін, він
до нас озветься.
Дзвін, дзвін
у серці б"ється.
Дзвін, він
він голосно озветься
Коли полином вибух пролунав так гірко -
На небі ангел засвітив наднову зірку.