// Чорний чоловік //
Він стояв вночі
і поки його ніхто не бачить
змінював ключі,
а ще вішав свої тим, кому не стачить.
Потім навіть вдень
він стирав прадавні межі
і ставав у тінь.
І він досі стоїть там, за нами стежить.
Не боїться куль,
бо сам ті кулі виготовляє.
Замовляє біль,
а потім каже, що страждає.
Чорний чоловік.
...і отак за віком вік.
Він написав колись,
у що треба вірити і що треба знати,
й до чого тобі - зась,
і в чому не варто сумніватись.
Але недавно я
випадково його помітив.
Він - ще та змія!
І після цього йому вже не вірив.
Вимкнув світло я,
запалив свічку, запахло воском.
І ось воно сія -
Сонце, придавлене обрію тиском.
Чорний чоловік.
...і так за віком вік.
Чорний чоловік.
... в моїх снах уже він зник.