Що буде завтра, оє –
Ранній день настає,
Розмикаючи срібні окови,
Але поки ще час чекає на нас,
Я собі обіцяю умови:
Не боятись, не втікати,
Не вертатись, не чекати.
Залишаючи утому,
Повертатись, як додому.
У час, коли перестаєш сподіватись
На раптовий блиск у твоїх очах,
Народилось бажання не здаватись,
Це сюжет для роману у трьох томах.
Зберігай цей таємний спомин,
Аж мені нагадає срібний перстень,
Як ми не могли спромогтись на слово,
Та ти промовив: «А ось і серпень…».
Він буде завтра, оє –
Ранній день настає,
Розмикаючи срібні окови,
Але поки ще час чекає на нас,
Я собі обіцяю умови:
Не боятись, не втікати,
Не вертатись, не чекати.
Залишаючи утому,
Повертатись, як додому.