і коли попередні війська
позбавили місто ароматів кохання,
на горизонті зненацька з'явилась вона –
для когось – колишня,
для міста – остання.
їй не треба було данини і рабів,
вона не бажала тортур і знущання.
вона лише мовчки взялась за відновлення стін,
вона лише тихо позбавила місто страждання.
вона любила і зводила стіни,
звела церкву й збудувала шпиталь.
місто здалось їй, піднявши білі хустини.
вона ж завжди мовчала
і не ставила жодних питань.
вона не питала про кількість загиблих,
про втрачені сили та пр`олиту кров.
вона просто всі сили віддала на місто,
вона просто на плечах,
жіночих та ніжних,
принесла до цього міста любов.
---
Ніхто і не згадував, що колись
у них відбулася війна.
але кожен у місті
завжди пам`ятав,
коли у ньому
з`явилась
вона.