Глибока ніч стояла над нами,
і зорі світили нам із піднебесся.
І ось саме цієї глибокої ночі
ми вибирались із бундесу.
І коли така ніч і нікого навколо,
і по радіо всі говорять лише польською мовою,
на крайняк — німецькою,
завжди згадуєш усіх рідних і близьких.
Ось і я згадував собі, згадував, і не міг згадати.
Як же так, думав, все життя — як оце
польське радіо: жодної тобі поваги до православних,
демократія, думав я, їбав я таку демократію.
Що приховувала ця ніч? З чого все почалось?
Партнери в Берліні, стрілки під російською синагогою,
нормальний курс, гарантія на півроку
з правом продовження.
І оця ось жінка, ці ночі, повні вогню,
готель, в якому вона працювала,
і я шепотів їй — Натаха, твоє серце зараз у моїх руках,
я відчуваю, яке воно ніжне й гаряче,
і вона сміялась, відводячи очі — придурок, ну це ж не серце,
це силікон, відпусти його, це зовсім не серце, серце у мене тверде і холодне,
таке як хокейні шайби.
І ось ми разом вибирались із бундесу, з її документами і моїми боргами,
наче Марія і Йосип на двох віслюках,
купуючи на заправках лише найнеобхідніше — консерви і презервативи.
Вже десь під Варшавою, коли і консерви не лізли,
і радіо глохло від утоми, я почав засинати,
підіймаючись у піднебесся.
І тоді на трасі з’явився мотель.
Вона його помітила першою.
Першою вона до нього і увійшла.
Натаха, просив я її, тільки не радіо, лише
пару годин, Натаха, дай охолонути своєму силікону,
вимкни на нехуй це радіо «Марія», що ти хочеш почути?
Які новини можуть бути у католиків?
В них немає новин з часу останнього хрестового походу.
Дай відпочити своєму серцю, шепотів я, дістаючи
свої пилки і ножиці,
дай йому відпочити.
За дві години, прокинувшись, витягнув її з душу і переніс
до машини. Ну, думаю, справді — не ховати ж її до багажника, тупо якось:
кохану жінку совати в багажник, хай уже сидить поруч зі мною,
доїду до Мостиська — поховаю по-людськи.
І вже на самому кордоні, не знаю, що зі мною трапилось,
ранок був холодний і свіжий, і я
на якусь мить відійшов собі відлити.
І саме тоді вони й випасли наш мерседес —
троє берлінських знайомих, котрі йшли по сліду, винюхували нас
серед темних доріг, тепер стояли біля машини і говорили —
тихо, говорили один до одного, тьолка спить, він десь поруч, тихо,
не розбудіть тьолку,
не розбудіть тьолку.
Що такий смурний, братішка, — запитав український таксист,
вже на виїзді з Мостиська, — що за діла? А що я міг йому сказати?
Я ніби пілот Люфтваффе,
так ніби юнкерс мій підбили а сам я встиг вистрибнути.
Мені б тішитись, а я стою посеред лісу,
і лише повторюю: блядь, ну звідки тут стільки
білоруських партизанів?
Ну що, далі водій почав співати,
ясна річ — бандитські пісні,
такі поморочені, що їх жодними словами не перекажеш,
але приблизно таке:
не плач, моє серце, не плач,
не муч душу свою картонну,
ми ще зустрінемось
з того боку кордону.
з того боку життя,
з того боку державної митниці.
ми ще побачимось
де-небудь в районі Вінниці.
я люблю цю країну
навіть без кокаїну,
небо це березневе,
без тебе, серце, без тебе.
кину все, що виніс,
перепродам свій бізнес,
вийду на берег Дунаю,
там і сконаю. Deep night was upon us,
and the stars shine to us from the sky.
And so it was that late at night
we were selected from the Bundes.
And when such a night and no one around,
and on the radio all speak only Polish,
on Krainiak - German,
always remember all the loved ones.
So I mentioned myself remembered he could not remember.
How so, thought, life - like this
Polish radio: you no respect for the Orthodox,
democracy, I thought, I yibav a democracy.
With concealed this night? How it all began?
Partners in Berlin arrows in Russian synagogue,
normal rate guarantee for six months
with the right extension.
And here is this woman, this night full of fire,
hotel where she worked,
I whispered to her - Nataha, your heart is in my hands,
I feel that it is tender and hot,
and she laughed, taking his eyes - a moron, well, it's not heart
a silicone release it, it's not the heart, the heart of my hard and cold,
such as hockey pucks.
And here we are together with the Bundes-selected, its documents and my debts,
Mary and Joseph as two donkeys,
buying only essentials at gas stations - cans and condoms.
For somewhere near Warsaw, where canned and not climbed,
and radio hlohlo fatigue, I started to fall asleep,
rising in the sky.
And then on the track appeared motel.
She noticed it first.
The first is to it and entered.
Nataha, I asked her, not only radio only
a couple of hours Nataha, give her cool silicone
Off to a radio nehuy "Maria" what you want to hear?
What may be news to Catholics?
They no news since the last crusade.
Give your heart a break, I whispered, pulling
their saws and shears,
Give it a rest.
For two hours, woke up, pulled her out of the shower and transferred
to the car. Well, I think, really - not to hide away her luggage, stupidly as:
beloved wife thrust in the trunk, though already sitting next to me,
reach the Mostyska - bury human.
And on the border, do not know what happened to me,
The morning was cold and fresh, and I
for a moment to cast away himself.
And that's when they vypasly our Mercedes -
Berlin three friends who were on the trail, we vynyuhuvaly
among the dark road, now standing near the car and said -
quietly talking to each other, sleeps heifers, it somewhere nearby, quietly,
not wake heifers,
not wake heifers.
What a smurnyy, Bratishko - Asked Ukrainian taxi driver
at the exit of Mostyska - that the works? What could I tell him?
I like Luftwaffe pilot,
as if my Junkers knocked and he had me jump.
I would rejoice, and I'm standing in the woods,
and only repeat: damn, well, where there are so many
Belarusian partisans?
Well, then the driver started to sing,
of course - bandit songs
pomorocheni such that they shew a single word,
but something like this:
Do not cry, my heart, do not cry,
torment his soul cardboard,
we will meet
on the other side of the border.
on the side of life,
on the other side of the state customs.
we'll see you
somewhere near the winery.
I love this country
without cocaine
the sky is the March,
without you, my heart without you.
throw all that passed,
pereprodam their business,
will go to the bank of the Danube,
there skonayu. Смотрите также: | |
