Coca-Cola
Вода розтікається у словах
Кока-коли чорної крові
Шаленого ранку втомлений птах
Літає і ніжиться від любові
А звір що тримає в руках порошок
Розважливо зважує і сміється
Холодними рухами битих пляшок
Кидає ображено – пісня ллється
Птаху в обличчя духмяним перцем
Розвіює попелом теплих чар
Злипаються очі, ковтається серце
Засніжені душі впадають в жар
Молитва без слів-пісня думками
Забутий союз між коханням й покорою
Тиша стоїть над тими місцями
Де тіло без серця ...і рани… промиті колою….