Текст песни Дмитрий Хворостовский - Ніч яка місячна зоряна, ясная...

Ніч яка місячна, зоряна, ясная,
Видно, хоч голки збирай.
Вийди коханая, працею зморена,
Хоч на хвилиночку в гай.

Сядем укупочці тут під калиною,
І над панами я пан.
Глянь, моя рибонько, срібною хвилею
Стелиться в полі туман.
Глянь, моя рибонько, срібною хвилею
Стелиться в полі туман.

Ты не лякайся, що ніженьки босії
Вмочиш в холодну росу.
Я ж тебе, вірная, аж до хатиноньки
Сам на руках однесу.

Ти не лякайся, що змерзнеш, лебедонько,
Тепло — ні вітру, ні хмар.
Я пригорну тебе до свого серденька,
А воно палке, як жар…