Усі ці люди
Не знають, як
Жити в цьому світі.
Такі наївні,
Бояться долі,
Немов нещасні діти.
Тікають від страху,
А потім самі
жаліють себе,
Не мають даху,
Втрачають розум
Хто-небудь
Аби де
Аби де, аби де, аби де, аби де.
__________________________
Пр:
Ми просто створіння, що
Захопілі цю планету.
Не знаємо, як, куди,
Навіщо це життя.
Ми мали б вбити всіх
Звичайним пістолетом,
Але ми не хочемо
Лишати скрізь сміття.
__________________________
2. Усім потрібно
Лиш щастя й почуттів.
Дурні, мов діти,
Бажають дев'ять життів.
Тікають від страху,
А потім самі
жаліють себе,
Не мають даху,
Втрачають розум
Хто-небудь
Аби де
Аби де, аби де, аби де, аби де.
__________________________
Пр:
Ми просто створіння, що
Захопілі цю планету.
Не знаємо, як, куди,
Навіщо це життя.
Ми мали б вбити всіх
Звичайним пістолетом,
Але ми не хочемо
Лишати скрізь сміття.
(2х)
__________________________