Текст песни Степан Горбик - Мої-твої листи

Те, що так давно хотів сказати,
Про що багато я міг брехати.
Тобі одній я залишаю
Думкина стіл я розкладаю.

Ти більше не будеш кудись тікати,
Ти більше не будеш мене лякати,
Читати мої нові листи,
Слухати на стелі записи.

Пр.
Я жив собі на самоті,
Коли в життя увірвалась ти.
Порозкидала із полиць
Думки у голові були колись.
Безлад свій ти там навела,
А сама залишилась в серці ти одна.

Спитаєш у мене "Чому так довго?"
Питаєш у мене "Чому так коротко?"
Не відповім тобі на запитання,
Це залишу в твоїх бажаннях

Більше немає нових пісень,
І вже закінчився останінй день.
Розмова наша практично ідеальна.
Така як ти здавалось бездоганна.

Пр.
Я жив собі на самоті,
Коли в життя увірвалась ти.
Порозкидала із полиць
Думки у голові були колись.
Безлад свій ти там навела,
А сама залишилась в серці ти одна.

Буде ще розмова один-на-один,
Триватиме декілька хвилин.
Та це вже буде завтра,
А сьогодні всьо "я жду дзванка".