04 Між нами
Скільки треба віри, щоб загорілись білими
Стежками наші мрії про те, що вже нема надії
Почуттями темними згорає бажання, де ми
Ховаєм свої кошики з образами у зошити
Записуєм, описуєм щоб пам’ятати на завжди
І щоб то не забулося. Де ти, де я, де вся сім’я.
Минулося відкрилося в емоції влюбилося
Постіль мою відкрито там, і назавжди у світі сам
Пр.
Я не був там, образ не бачив
Хто відкриє нам день з удачею побачень?
Перевірити - є тільки слово
Та передумови, перепам’ятати все знову
Я не був там, образ лишився
Хто і де хвалився, зірвався чи забарився?
Треба ставити жирну пляму
А ми все не знаєм, що сталося між нами
Прошу в запорошену стежку перевірить ношу
Щоб потім так сталося, як саме з нами починалось
Білими акордами, мажорами, мінорами
Тільки не натисни чорну, прошу, не дивився вгору
Помічати стали ми, що зморені вустами ми
Говорим «ми», радієм «ми», та розумієм, що не «ми»
А «я» і «ти» не разом вже, тож поверни це вітер ще раз
Вдивитися у ті шляхи, де помилились я і ти