Я жив, як всі мої знайомі
Дивився крізь рожевий колір
Я мав в кишені лише мрії
Та світ змінився – я став іншим
На що чекати тут
І кому вірити?
Я залишив в собі одну надію – привід.
У мене вкрали білі хмари
Та зачинили в серце двері
Казали – “ти вже гідний кари
За те, що стрибаєш зі скелі!”
На що чекати тут
І кому вірити?
Я залишив в собі одну надію – привід.
Країна нездійсненних мрій
Країна відчайдушних рухів
Я так любив тебе, повір
А ти вже затулила вуха
На що чекати тут
І кому вірити?
Я залишив в собі одну надію – привід.