Легітимна зрада
I
Хто ж знав, чим обернеться моя весна.
Віддав всі флюїди, але не до дна.
А вона знов і знов через шкіру, м’язи, вени, кров
Епатує і вогнем горить вже за мить.
Приспів:
Ти моя легітимна зрада, на тобі не лишилась моя помада,
І всі інші пісні мої не тобі.
Ти цілуєш її щоночі, та, на жаль, не живі ті очі,
Що на фото на твоїй на стіні.
II
Пробач, але я ще пам’ятаю все.
Не плач, через певний час воно мине.
А вона знов і знов – той же потяг і все той перон,
Епатує, і вогонь без меж. Але все ж…
Приспів:
Ти
Не моя легітимна зрада, на тобі не лишиться моя помада,
І всі інші пісні будуть не тобі.
Цілуватимеш їх щоночі, та, на жаль, не живі ті очі,
Що на фото на твоїй на стіні.