Повіджте, вуйку, ци не задарь
колись була Москва спалена,
а пак французум зухаблена.
Вас не забуде Руська зимля,
як билисьте французькой плимня,
прославилисьте руськой имня
коло Бородіна.
Гий! Давно були муцні люде:
вино глушили, як верблюди.
То були хлопи, не такі, як ви.
Несеренчлива у ніх доля,
не вильо їх утікло з поля,
киби не цісарьова воля,
не зухабили би Москви.
Ми фурт дозаду наступали –
французи йшли, а ми втікали.
Вже недалеко до Москви.
Царь-батюшка у штабі лає,
армаду нашу проклинає:
"Же чом то войско одступає?
Вояки стуйте! Доста йти!
Найшли полки великой поле:
за пуврока’го трактор оре.
Сяднули їсти, кавий п'ють.
Вже скоро рано, дзвонять дзвони,
вояк са молить, б'є поклони,
а я наладжую канони,
позерам – а французи йдуть.
Нахпав до пушки я картечі,
французум стрілив меджи пличі
и гойкам "Бога' му!"
Воні мене не розуміють,
втікають гет, а я са смію,
за німа смирть з канона сію.
Не оддаме Москву!
Три дни сиділисьме в окопі,
з пушок стріляли до піхоти,
до мене трафили – я думав, же умру.
За нас забули ґенерали,
резервох ве'цце нам не дали,
а ми пушки позухабляли,
трофей на плечі ай дому!
Вночи боліла мене рана
и чути було аж дорана,
як кайфовав француз.
Айбо у нашому окопі
вояки сіли до роботи:
сись кіклю шиє, тот — калготи,
капітан платає картуз.
А наш капітан – файти бичуй:
широкий зад, вузинькі пличі.
Из кухарька'ми шарі-ма'рі...
Вун старшим са у нас числив,
воя'кох бив ай водку пив,
в атаку даколи ходив...
Його дівки залоскотали.
Ші була нуч, коли ми спали,
нам розказ дали ґенерали
атаковати сись "бугор".
Вояки встали, писки вмили,
из боксом чижми намастили,
до пушки кулі наладили,
єден за другим стали в шор.
Наш реґімент розклавса у пшениці:
довкола дим, а темно, як в пивниці.
Од ядрох муй капітан ушалів.
Я з пушки стрілям, канони б'ють та б'ють,
айбо французи йдуть та йдуть...
Вже дораз нуч,
а я одрана никус-нич не їв.
Такі са вам битки й не снили,
вби кров гордовами носили.
Ирджали коні, як бики.
Ишли в атаку мушкетири,
за німа бігли дезертири,
а на кунци аж командири
и гойкали: "Впірьод, бойцы!"
Тот динь я ниґда не забуду:
французький кунь 'ня копнув в груди,
текла из писка кров.
В єднуй громаді: люде, коні,
вози поламані, канони,
простий вояк, царські пагони,
французька курагов.
Француз утік, а ми зустали,
абисьме рано дале войовали.
Не спали наші фелшари:
воні по полю походили,
мертвіх копицю позносили,
ші вецце жертвох наличили,
а дале їм гребли ями.
Гий! Давно були муцнІ люде:
єден понюс би два верблюди.
То були хлопи, не такі, як ви.
Несеренчлива у ніх доля,
не вильо їх утікло з поля,
киби не цїсарьова воля,
не зухабили би Москви. Povidzhte, uncle, qi is not for free
Moscow was once burned,
and mean frantsuzum zuhablena.
You will not forget Russian zymlya,
as fighting frantsuzkoy plymnya,
famous ruskoy ymnya
Borodin circle.
Hyy! It has long been mutsni men:
wine jammed as camels.
They were serfs, not like you.
Neserenchlyva in nih fate
Villa is not bolted to the pitch,
kyby not tsisarova will,
not zuhabyly to Moscow.
We stepped backwards Furth -
the French were, and we fled.
Already close to Moscow.
Tsar-father scolds the headquarters,
our armada curse:
"The same troops odstupaye why then?
The soldiers Stuy! Dosta go!
Shelves came over the Great field:
puvroka'ho tractor for plowing.
Syadnuly eat, drink coffee.
Soon the morning bells are ringing,
sa soldier prays, beats bows,
and I naladzhuyu canons,
poser - and the French are.
Nahpav to guns I grapeshot,
frantsuzum strilyv Madge plychi
Gojko and 'God' m! "
Voni I do not understand
Hat flee, and I dare sa,
by dumb smyrt of canon sow.
Not Odda Moscow!
Three Days sydilysme in a trench,
fluff with a shot to the foot,
trafyly to me - I thought the same die.
For us forget ґeneraly,
rezervoh ve'tstse we were not given,
and we pozuhablyaly guns,
trophy home on the shoulders ah!
I wound ached at night
and was heard up Doran,
kayfovav a Frenchman.
Aybo in our trenches
soldiers sat down to work:
sys kiklyu sews, tot - kalhoty,
Captain plataye cap.
And our captain - Fight castigates:
wide ass vuzynki plychi.
IZ-layer kuharka'my ma'ri ...
Woon senior sa we chyslyv,
voya'koh beat ah vodka drinking,
dakoly went on the attack ...
His girls zaloskotaly.
Shi was Nooch when we were sleeping,
rozkaz gave us ґeneraly
atakovaty sys "hill".
The soldiers got up, washed peeps,
IZ boxing chyzhmy anointed,
to cannon balls naladyly,
yeden became the second in the Shore.
Our reґiment decomposed wheat:
around smoke, and dark as a cellar.
Captain Ed yadroh Mui ushaliv.
I arrows guns, canons beaten and beaten,
French aybo go and go ...
For Nooch at one time,
and I odrana nykus-nich not eaten.
Such self chops you do not snyly,
VBI blood Gordov worn.
Yrdzhaly horses like bulls.
Yshly mushketyry the attack,
by deserters fled dumb,
and the commanders Koontz up
and hoykaly "Vpirod, boytsы!"
Toth melons nyґda I forget:
French Kun 'of kicked in the chest,
IZ blood flowed squeak.
As a united community: men, horses,
broken wagons, canons,
simple soldier, royal shoots
French kurahov.
The Frenchman ran away, and we zustaly,
abysme early Dale voyovaly.
Do not burn our felshary:
voni came on the field,
Dead shock brought them,
AI vetstse zhertvoh nalychyly,
Dale rowing and pit them.
Hyy! It has long been mutsnI men:
yeden ponyus have two camels.
They were serfs, not like you.
Neserenchlyva in nih fate
Villa is not bolted to the pitch,
kyby not tsyisarova will,
not zuhabyly to Moscow. Смотрите также: | |
