Подивись зараз на небо.
Якщо ти бачиш місяць, то можеш побачити як я тобі посміхаюсь.
Ти можеш побачити як я дивлюсь у твої очі.
Для тебе це може бути просто сон, але це не так.
Іноді таке буває коли серед ночі я пливу на хмарах по небу і мені хочеться тобі сказати все, все, що я відчуваю насправді...
Я тебе кохаю...
Я тебе кохаю...
Я тебе кохаю...
Я тебе кохаю...
Мабуть це банально, це прості слова, але я тебе кохаю.
І я знаю, я впевнений, що ніхто в житті тебе ще не кохав так пристрастно.
Я хочу бути з тобою кожну хвилину, кожну секунду, кожну мить.
Відчувати твій гарячий подих, твій шалений аромат, твої ніжні вуста, твої пестощі, твого бажання крик, тремтіння твого серця...
Я більше не можу... Я хочу...
Я тебе кохаю...
Я тебе кохаю...
Я тебе кохаю...
Я тебе кохаю...
Я знаю, тебе любили і кохали чоловіки.
Один, десятки, сотні, тисячі, а може й мільйони...
Але мені байдуже.
Я знаю, що ніхто з них не кохав тебе так як я.
Я готовий повторювати це на сході сонця, вдень, вночі.
Я готовий нести тебе на руках через усе життя.
І що б там не казали, мені байдуже.
Одна секунда, одне життя, одне народження, одна смерть...
Я тебе кохаю...
Я тебе кохаю...
Я тебе кохаю...
Я тебе кохаю...
Подивись зараз на небо.
Якщо ти бачиш місяць, ти можеш побачити як я тобі посміхаюсь.
Сподіваюсь, що ти мене пробачиш.
Мої слова просто пливуть як тиха ріка, пливуть поряд з тобою.
Ти може цього не бачиш, або не хочеш бачити.
Але всеодно я кохаю тебе, я кохаю...
Я тебе кохаю...
Я тебе кохаю...
Я тебе кохаю...
Я тебе кохаю...
