Музика Володимира Івасюка
Слова Богдана Стельмаха
Йдуть літа – то не біда.
Тільки іноді шкода,
що в мережеві доріг,
я знайти тебе не зміг.
Запроси мене у сни свої
ті, що досі не збулись.
Запроси мене у сни свої
ті, що збудуться колись,
ті, що збудуться колись.
Запроси мене у сни свої,
хоч на мить та запроси.
Запроси мене у сни свої –
тугу в серці погаси,
тугу в серці погаси.
Сніг на схронях – не печаль.
Та не раз проймає жаль,
що я в плині днів не зміг,
розтопить в душі твій сніг.
Запроси мене у сни свої
ті, що досі не збулись.
Запроси мене у сни свої
ті, що збудуться колись,
ті, що збудуться колись.
Запроси мене у сни свої,
хоч на мить та запроси.
Запроси мене у сни свої –
тугу в серці погаси,
тугу в серці погаси.
Запроси мене у сни свої,
хоч на мить та запроси.
Запроси мене у сни свої –
тугу в серці погаси,
тугу в серці погаси.
Тугу в серці погаси.
