під ногамі жовте листя
прискорюючи шаг
шукаю серед нього
гіркий кохання смак
та серцю не накажеш
я памятаю те
як ти пішов крізь мене
та не помітив мене
я між будівель міста
блукаю ніби вік
у осінь не сховала
душі своеї крик
осінній ніжній холод
нагадував мені
про те що дуже мало
жила мов у ві сні
і в темряві в ночі
вже не зімкнути очей
не зрозуміти себе
не порахувати ночей
де ми с тобою вдвох
та день на землю прийде
ти з іншою ідеш
та не помічаеш мене
як шкода.тиии
не помічаеш мене
як шкода.тиии
не помічаеш мене
минали дні і згодом
прийшла та сама мить
та нам було так складно
усе що є змінить
ми серед листя
зустрілися без слів
я обіймала
а ти тремтів