Серед чорно-білого світла, серед чорно-білих думок,
Ти побачиш її тендітну, ти зроби їй на зустріч крок.
Не дивись на її обличчя, на фігуру, на розмір грудей,
Подивись лише в її очі, відшукай біль мільйонів людей.
Не цінуй її за усмІшку, за красу, що з часом зів'яне,
Подивись я молю в її очі, там душа її тихо тане...
Розгорни її як ту книжку, що читали уже мільйони,
Подивись у неї глибше, зрозумій всі її канони.
Серед чорно-білого світу, ти яскраву її помітиш,
Твоє серце буде кричати від щастя, а її припинить боліти.
Доторкнися руки її мовчки, обійми і закрий від лихого,
Хай не стане повітря вам, прийде з неба підмога.
Серед чорно-білих тіней і буденності та божевілля,
Відшукай ти в куточках душі її романтичне чар-зілля.
Обійми її посеред натовпу незнайомих тобі облич,
Відпусти, а коли знов сумуватимеш - просто поклич!
І вона як всесвітня рабиня, вкотре прийде й до тебе теж,
Просто певно доброта її серця вже навіки не має меж.
І як сотні людей до того, ти пройдешся в бруднім взутті,
А вона вбиватиме й далі свою мрійливу душу на самоті.
А хотілося б лише щастя та такого тихого, свОго,
Щоб закрило від сонця й дощу, від усього злого.
Та напевно така її радість - лікувати чужий біль,
Залатавши одні рани, далі вперто іти не у свій бій.
Ти побачиш її у натовпі, ти зупинишся лиш на мить,
Звідкіля ж тобі, хлопче, знати, що по тОбі серце тремтить,
Що по тОбі ночами плаче, що все кличе тебе уві сні,
Що такі несподівані зустрічі є для неї лиш радісні. Among the black-and-white light, including black and white views,
You see it soft, you make it to the meeting move.
Do not look at her face, the shape, the size of the breast,
Look only her eyes, look for the pain of millions.
Not appreciate her smile, the beauty that eventually fades
Look, I pray in her eyes, her soul there quietly melts ...
Expand it as one book that millions have read,
Look at it deeper, understand all its canons.
Among the black and white world, you will notice its brilliant,
Your heart will cry with happiness, and it will cease to ache.
Touch her hand in silence, arms and shut from evil,
Let the air will not you come help from heaven.
Among black and white and shades of everyday life and madness
You will find in the corners of her soul romantic spell-potion.
Embrace the midst of a crowd of unfamiliar faces you,
Let go, and when again mourn - just call!
And it's a world slave, and come again to you too
Just probably the kindness of her heart for ever no limits.
As hundreds of people before you proydeshsya in dirty shoes,
She continued to kill his dreamy soul alone.
And I would like to just such a happy and quiet, his
To shut down of the sun and rain, from all evil.
And perhaps it is such a joy - to treat the pain of others,
Zalatavshy some wounds on stubbornly follow not their fight.
You'll see her in the crowd, you zupynyshsya only for a moment,
Whence are you, young man, to know that after you trembling heart,
That night crying for you that you are calling a dream,
What these unexpected meetings is her only joy. Смотрите также: | |
