Ти казав що слабка я,я стала сильною
як вітер тепер,вільна я
лечу,ще досі є крила,
ти обрізав їх ,я їх знов відростила
я вперто долала твою нелюбов
незважаючи,ти кажеш "ні",я кажу "люблю" знов
скільки болю одночасно з розчаруванням
правду кажуть "кохання не сумісне з стражданням"
стираючи пальці рук до крові
замалюю слова сваєї любові
і без пам"яті ,втомлена ,вбита у відчаї
відраховую дні нашої "Вічної"
ти казав Що ніколи я піти не зумію
і жити без тебе я просто не вмію
я руйнуючи всі шляхи що до тебе ведуть
куди захочу туди вітри понесуть
і я стану жити новим життям
окремо будеш ти окремо буду я
забуваються старі з"являються нові речі,
виростуть крила,загоять поранені плечі